city skyline
» » Лілія Гриневич: "Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей"
» » Лілія Гриневич: "Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей"

    Лілія Гриневич: "Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей"


    Лілія Гриневич: "Від школи, де накачують знаннями, ми переходимо до школи компетентностей"

    День знань. Здавалося б, ну що такого незвичайного в цьому святі? Хіба що кожен з нас мимоволі усміхається, помітивши біля шкіл зграйки щербатих хлопчаків-заводіїв і красунь, які змінили банти на віночки.

    Та насправді друга назва цього свята — день Надії. Це свято державного значення. Адже освіта — це наше все: надія на те, що в країні багато чого зміниться; віра в те, що вистоїмо, зможемо й досягнемо, що нам і надалі буде чим пишатися.

    Проте під "лежачу надію" річка змін не тече. Ми доношуємо стару систему освіти, латану й пошарпану. Але при цьому нам тривожно від нових викрійок майбутніх освітніх фасонів. Чи увиразнять вони все найкраще? Чи позбавлять недоліків?

    На превеликий жаль, питання освіти надзвичайно заполітизовані. Яке вже десятиліття ключові для прогресу питання стають предметом торгів і спекуляцій. У результаті найчастіше хірургію бездумно замінюють терапією; принципи розбиваються об кумівство або "честь мундира"; державні інтереси поступаються лобістським; реформаторська сміливість розмінюється на політичну доцільність. Та попри це в школі завжди були і є точки кипіння нових ідей. Наразі це хаотичний рух окремих молекул. Чи перетвориться він на потужний вир, який внесе свіжий струмінь у замулену застарілими методиками й муштрою школу?

    Уряд обіцяє, що школа зміниться. Дуже хотілося б, щоб це сталося. Адже відступати вже нікуди — стару систему майже зруйновано, а нової поки що не створено. Але 1 вересня для системи освіти — це як Новий рік, а в новорічне свято заведено вірити в хороше, будувати плани на майбутнє. У вересні парламент обіцяє нарешті проголосувати за рамковий закон "Про освіту", який навряд чи стане ідеальним, але відкриє низку можливостей для змін. Паралельно в деяких школах розпочнуть експериментальний пілотний проект — новий освітній стандарт для початкової школи.

    Перед важливим стартом про майбутні зміни ми розмовляємо з міністром освіти і науки Лілією Гриневич.

    − Ліліє Михайлівно, чи можна, на вашу думку, очікувати, що закон "Про освіту" буде проголосований на початку вересня? Є голоси в Верховній Раді?

    − Думаю, що так. Голоси є. Принаймні це той зворотний зв'язок від депутатів, який я маю, обійшовши з презентацією закону майже всі фракції. Голова Верховної Ради пообіцяв мені, що у вересні закон потрапить у порядок денний для розгляду парламентом. Президент також закликав голосувати закон "Про освіту". Ми зняли дуже багато питань, пов'язаних із законом, що були в депутатів та у всіх зацікавлених сторін.

    − Питань, які викликали дискусії й суперечки і могли б завадити голосуванню?

    −Так. Ми доопрацьовували закон, поки не знайшли консенсусні рішення з основних питань.

    − Звісно, двома словами охарактеризувати закон "Про освіту" важко. Але чи не могли б ви назвати кілька його найбільших плюсів і мінусів, на ваш погляд ?

    − Це закон нових можливостей. Можливостей для дітей та їхніх батьків, а також для вчителів і для всієї системи освіти відповідно до потреб суспільства. Для дітей та батьків важливо, що законом ми легітимізуємо різні форми навчання. Наразі бачимо, що багато батьків, які незадоволені шкільною освітою, забирають дітей, наприклад, на домашнє навчання. Однак тепер це робиться приховано, бо закон не дає можливостей зробити це легально. Новий закон вирішує зазначену проблему. Якщо дитина вчитиметься за індивідуальним планом чи на домашньому навчанні, батьки мусять мати можливість привести її й перевірити, щоб ця дитина не відставала у навчанні. Крім цього, здобуті поза формальною системою освіти освітні результати будуть визнаватися й перезараховуватися в системі формальної освіти. Це означає, що дитина, яка, наприклад, посилено займається спортом, зможе не складати нормативи у школі, а замість фізкультури відвідувати інший урок у паралельному класі. Моє прагнення (може, це дуже патетично звучатиме) — зробити школу такою для дитини, щоб батьки не хотіли забирати її звідти. І щоб вони бачили , що школа готує дитину до життя у ХХІ ст.
    Саме тому в законі ми прописали інший підхід до навчання: переходимо від школи, в якій тільки напихають знаннями та відтворюють їх, до школи компетентностей. А це веде за собою зміну стандартів освіти, масштабне перенавчання для вчителів.

    Можливості для вчителів ─ це збільшення кількості форм підвищення кваліфікації. Ми плануємо, що частина державних коштів, які виділяються на навчання вчителів, ітиме субвенцією на місця. Так педагоги зможуть самі вибирати, де навчатися, а держава за це платитиме. Ми також збільшили час на проходження підвищення кваліфікації: частина цього часу буде супроводжуватися інститутами післядипломної освіти, а на іншу частину часу вчитель може обирати для себе інші форми підвищення кваліфікації. Який тут є виклик? Щоб ми мали для себе вдосталь альтернативних форм підвищення кваліфікації. Я впевнена: новий закон дасть поштовх їх появі.

    Можливості для системи освіти ─ це створення реального зв'язку з ринком праці, якого сьогодні немає. Новий закон передбачає розвиток Національної рамки кваліфікацій та створення Національного агентства кваліфікацій, що займатиметься переведенням професійних стандартів в освітні. У законі є ще дуже багато інших позитивних моментів, які, я б сказала, "розшивають" вузькі місця теперішньої системи.

    Якщо ж говорити про мінуси, то для мене такими є складні політичні питання, навколо яких виникають найбільші дискусії і навколо яких можуть спекулювати різні зацікавлені групи . Наприклад, мовне питання. Насправді в законі "Про освіту" ми би мали просто написати, що використання мов в освіті регламентується мовним законодавством. Але, зважаючи на недосконалість нашого мовного законодавства ─ прийнятий із порушенням процедури (я тоді була в парламенті, все це відбувалося на моїх очах) Закон про мови, — ми не можемо на нього посилатися. Тому довелося виписати в законі "Про освіту" застосування мови, покладаючись виключно на Конституцію. Бо якщо ми будемо чекати, коли приймуть нове мовне законодавство, закон "Про освіту" застрягне в парламенті невідомо на який період часу. А цього допустити не можна. Звісно, є й інші позиції в законі, які після тисяч поправок депутатів також були майданчиком для пошуку консенсусу.

    — Консенсусу чи компромісу?

    — Консенсусу. Я вважаю, що коли готується базовий закон, який приймається раз на десятиліття, треба шукати консенсус, а не компроміс.

    Закон "Про освіту" буде деталізований в інших законах. Ми пропонували народним депутатам: упишімо щось більш загально, а потім деталізуємо в законі "Про загальну середню освіту". І тоді вони розуміють, що в них там ще буде поле також про щось домовлятися. Але необхідні наріжні принципи для системи освіти ми вже заклали, і це дуже важливо.

    − У висновках Головного юридичного управління Верховної Ради до проекту закону "Про освіту" зазначено, що "значна кількість положень проекту потребує доопрацювання"; є зауваження про "відсутність системного унормування", "неповноту правового регулювання".

    − Я маю досвід парламентської роботи. Зазвичай юридичне управління працює так: воно бере чинне законодавство і все, що відходить від нього, трактує як недосконалу норму. Оскільки це базовий закон, який веде за собою прийняття нових законів "Про загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про освіту дорослих", цей закон і не може не суперечити, наприклад, чинному Закону "Про загальну середню освіту".

    До законів, які запроваджують реформу, бувають такі зауваження. Подібне було і з законом "Про вищу освіту".

    ─ Якщо новий закон "Про освіту" не буде прийнято у вересні, Нова українська школа (НУШ) все одно стартує, і з 1 вересня буде пілотуватися новий стандарт початкової освіти? Цього чекають батьки. Але в мене запитання: новий стандарт ще не затверджено?

    − Стандарт початкової освіти схвалений колегією Міністерства освіти і науки. Основні принципи і підходи до Нової української школи зрозумілі та вже зафіксовані у Концепції НУШ, яку затвердив Кабмін, у прийнятій Політичній пропозиції Уряду щодо реформування загальної середньої освіти та в рішенні Нацради реформ при президентові України, що також підтримала реформу. Тим часом Стандарт ще має бути затверджений Кабінетом міністрів, і ми вже надіслали його на погодження до центральних органів влади. Сподіваюся, вся узгоджувальна робота завершиться до кінця нинішнього календарного року.

    Зараз же ми запускаємо експеримент з апробації програм початкової школи, розроблених на основі нового освітнього стандарту. Цей процес не потребує затвердження Стандарту Кабміном. Так, ми вже запропонували модельну програму й нові навчальні матеріали, а також обрали 100 пілотних шкіл, які здійснюватимуть цей експеримент. 200 вчителів цих шкіл уже пройшли підвищення кваліфікації з активних методів діяльнісного навчання і навчатимуть дітей за новою програмою. Ми вважаємо, що під час цього експерименту отримаємо когорту вчителів, які зможуть продемонструвати, як саме працюють нові методики навчання. Буде напрацьовуватися досвід, що його потім можна поширювати серед учительської спільноти. Ми вже навіть побачили трансформацію педагогів, які відкривають для себе нові можливості.

    Також ідеться про формування іншого освітнього середовища для початкової школи. Наприклад, ми вчимо трансформувати клас на різні ділянки, де діти займаються різними активностями. Ми готуємо засоби навчання, з якими має працювати маленький школяр і які зараз, на жаль, не використовуються повсюдно в усіх українських школах. Наприклад, так званий математичний куб і набір Кюізенера.
    скачать dle 10.3фильмы бесплатно


    Похожі новини
  • Новій українській школі бути! – Оксана Палійчук
  • Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти
  • Якісно нова освіта. Що змінює новий закон “Про освіту”
  • Нова початкова школа. Які зміни чекають першокласників?
  • Про затвердження План заходів відділу освіти Заставнівської райдержадміністрації щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі № 48 від 02.02.2016